Людина підлягає усім біологічним законам розмноження вищих ссавців. Але функція розмноження людини підлягає ще соціальним законам, які в цивілізованому суспільстві не суперечать біології людини, а сприяють формуванню здорового, гармонійно розвинутого потомства.
Здібність до самовідтворення — неодмінна умова збереження видів. Тривалість життя кожної особини обмежена. У результаті розмноження одне покоління особин зміняє інше, забезпечуючи продовження існування виду. В процесі еволюції основним способом розмноження стає статевий, який можливий завдяки розвитку в обох статей спеціальної системи.
Жіноча статева система представлена внутрішніми та зовнішніми статевими органами. Внутрішні статеві органи — це яєчники, яйцепроводи, матка і піхва, які розташовані в малому тазу. Зовнішні статеві органи — великі, малі статеві губи і клітор.
Яєчники (статеві залози) (ovarium) — це невеликі залози завдовжки 3-4 см., масою 6-7 гр. Вони містять овоцити першого порядку, котрі оточені шаром фолікулярних клітин. Така структура називається фолікулом. З овоцитів першого порядку утворюються жіночі статеві клітини — яйцеклітини. У міру дозрівання яйцеклітини, фолікул наближається до поверхні яєчника, у порожнині його нагромаджується рідина, внаслідок чого фолікул розривається і яйцеклітина потрапляє в яйцепровід (oviductus) і потім у матку (uterus). Матка є порожнистим гладком'язевим органом, що складається зі дна, тіла і шийки. Тіло складає велику частину матки і, звужуючись униз, переходить у шийку. Шийка матки вдається у верхню частину піхви. При вагітності матка збільшується і змінює свою форму. Піхва (vagina) — м'язова трубка, що своїм верхнім кінцем охоплює шийку матки, а нижнім відкривається в статеву щілину.
З періоду статевого дозрівання яєчники починають виробляти й виділяти жіночі статеві гормони, тобто яєчники починають функціонувати і як залози внутрішньої секреції. Розвиток яйцеклітин починається з періоду статевого дозрівання (12-13 років) і відбувається періодично один раз на місяць до 45-50 років, коли ендокринна функція яєчників згасає. На місці фолікула, що лопнув, розвивається тимчасова залоза внутрішньої секреції — жовте тіло, яка виробляє гормони, готуючи слизову матки для прийняття зародка в разі запліднення. Якщо не наступає вагітності, ця залоза припиняє своє існування і відбувається відторгнення епітелію слизової матки, що розрісся (менструація). При настанні вагітності гормони жовтого тіла затримують дозрівання інших фолікулів. Під час проходження яйцеклітини по матковій трубі закінчується перший поділ періоду дозрівання (мейоз-1). Яйцеклітина готова до запліднення. Другий поділ дозрівання (мейоз-2) починається після проникнення сперматозоїда в яйцеклітину (активація яйця). Яйцеклітина відрізняється від сперматозоїда будовою і більш великими розмірами. Це кругла клітина розміром близько 0,1 мм. з великим об'ємом цитоплазми. Ядро яйцеклітини, як і сперматозоїда, має гаплоїдний набір хромосом. Цитоплазма містить запас поживних речовин, рівномірно розподілених у клітині. Яйцеклітина оточена кількома оболонками. Зовнішня оболонка складається з фолікулярних клітин, виконуючих поживну та захисну функції.
Підрозділяється на внутрішні та зовнішні статеві органи. До внутрішніх чоловічих статевих органів відносяться: статеві залози — яєчка, або сім'яники (testis), які покриті щільною сполучнотканинною оболонкою і містять канальці загальною довжиною до 300-400 м., в яких протягом усього життя утворюються сперма тозоїди; придатки яєчка, де нагромаджуються зрілі сперматозоїди; сім’яні пухирці; передміхурова (prostata) і куперова (glandula bulbourethralis) залози, що утворюють секрети, створюючи певне хімічне середовище для сперматозоїдів. Сперматозоїди разом із секретом додаткових залоз являють собою сперму. Зовнішні статеві органи включають мошонку (scrotum), в якій знаходяться яєчка та їх придатки, і статевий член, або пеніс (penis), що служить для введення сперми в статеві шляхи жінки. Мошонка є випинанням стінки тіла, куди спускаються яєчка напередодні або незабаром після народження.
Внутрішні статеві органи виконують ендокринні функції. В канальцях сім'яників крім сперматогенного епітелію знаходяться так звані підтримуючі й інтерстиціальні клітини, одна з функцій яких — утворення чоловічого статевого гормону — тестостерону. Передміхурова залоза секретує гормони, регулюючі обмін речовин у клітинах — простагландини.
