Павлович Лариса

Матеріал з Луцький НВК "Гімназія №14"

Версія від 06:55, 11 грудня 2017; Lara 3 (обговорення | внесок)
(різн.) ← Старіша версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Мій внесок

[Мої файли]

Мої фотографії

Мої досягнення

Мої захоплення

Історія кіно Кінець XIX століття — Створення кінетоскопів, біоскопів, вітаскопів і ін. примітивних видів кінопроекторів. Влітку 1893 р. одеський механік Тимченко Йосип Андрійович разом з фізиком М. Любимовим розробив скачковий механізм «слимак», який було використано для удосконалення стробоскопу. Принцип дії цього механізму став основою для нового апарату «кінескопу», у створенні якого брав участь винахідник М. Фрейденберг. У листопаді 1893 р. в одеському готелі «Франція» (на розі вул. Дерібасівської та Колодязного провулку) відбулася публічна демонстрація двох кінофільмів, знятих «кінескопом» на Одеському іподромі: «Вершник» та «Метальник списа». У січні 1894 р. на IX з'їзді дослідників природи та лікарів Російської імперії Тимченко за допомогою свого апарату демонстрував зображення на екрані. Учасники з'їзду схвально сприйняли апарат Тимченка й висловили подяку винахіднику. Таким чином Й.Тимченко випередив західноєвропейських винахідників Л.Люм'єра, Ж.Демені, С.Складовського. Але його апарат ніколи не був запатентований. «Кінескоп» Й.Тимченка досі зберігається в запасниках Політехнічного музею в Москві. 1894 — Винахід німого кіно. Демонстрація винаходу в США Т. Едісоном, в Англії Р. У. Поллом. 1895 — Винахід синематографа (з'єднання плівки з проекційним ліхтарем) братами Оґюстом і Луї Люм'єрами. Поява перших документальних фільмів братів Люм'єр («Прибуття потягу», «Поливальник» і т. д.). 1896 — був знятий перший в Російський імперії документальний фільм (рос.)«Вид харьковского вокзала в момент отхода поезда с находящимся на платформе начальством». 1907—1908 — Застосування режисером Ж. Мельєсом технічних трюків в кіно (макети, подвійна експозиція, комбіновані, сповільнені і прискорені зйомки і т. д.). Зйомки фантастичних серій («Подорож на Місяць», «Подорож через неможливе (фр. Le Voyage a Travers L impossible)» 1904), зйомки кінофеєрій («Червоний Капелюшок», «Попелюшка»). 1907 — Винахід професором Петербурзького технологічного інституту Б. Л. Розінгом електронно-променевої трубки (кінескопа). 1908 — Створення першого мальованого (мультиплікаційного) фільму у Франції. 1911 — Розінг вперше у світі здійснив в лабораторних умовах передачу зображення на відстань декількох метрів (прообраз телебачення). 1914 — Створення нових жанрів кінематографа (детектив, комічний фільм, вестерн, багатосерійний пригодницький фільм). Розквіт німого кіно в Росії (режисери Я. Протазанов, Е. Бауер, В. Гардин, актори В. Холодна, І. Мозжухин, В. Полонській). 1920 — Масовий розвиток світового кіно завдяки творчості американських режисерів Д. Гріффіта і Т. Інса. Створення Ч. Чапліним фільмів, що увійшли до золотого фонду світового мистецтва («Малюк», «Золота лихоманка», «Цирк», «На плече»). Поява в Росії робіт талановитих режисерів С. Ейзенштейна, В. Пудовкина, О. Довженка, що відносяться до найвищих досягнень кіномистецтва XX ст. («Броненосець „Потемкин“», «Нащадок Чингізхана» та ін.). 1927 — Створення першого звукового фільму на кіностудії «Ворнер Бразерс» (режисер А. Кросленд, фільм «Співак джазу»). В СРСР перші звукові фільми з'явилися в 1931—1932 рр. («Путівка в життя» Н. Екка і «Стрічний» С. Юткевіча і Ф. Ермлера). 1936 — Перші передачі телебачення в СРСР. 1940 — Поява в СРСР у продажу перших телевізорів. 1949 — Модернізація телецентру на Шаболовці. Здійснення регулярного телемовлення в СРСР. 1970 — Винахід касетного відеомагнітофона-приставки до телевізора. 1973 — Початок масового випуску японською фірмою «Sony» відеомагнітофонів і касет 1980-ті і по теперішній час — Впровадження в сучасне кіно електронної техніки, використання багатоканальних систем запису і відтворення звуку, використання комп'ютерної графіки і синтезаторів, забезпечення ефекту безпосередньої присутності глядача у відтворюваній події (стереоефекти, ефект dolby).

Особисті інструменти
Учасники навчально-виховного процесу