Головна  мета   навчання   інформатики   полягає   у  формуванні знання,  вміння і навичок, необхідних для раціонального використання засобів сучасних технологій при розв`язуванні задач пов`язаних з опрацюванням інформації.

Опановуючи  алгоритмізацію і програмування учні розвивають  свій   інтелект,  пам'ять, мислення, уяву, творчі здібності.  Для розв’язування задач учні повинні не лише засвоїти суми знань, а й сам шлях, метод розв’язування, розбиваючи завдання на етапи, кожний з яких повинний розумітися учнем. Засвоївши методи складання простих програм на використання базових структур і простих типів даних, розглянувши основні підходи до розроблення та аналізу алгоритмів, вибору оптимальних методів розв’язування задач та ознайомившись з розділами: теорія графів, обчислювальна геометрія, лінійне програмування і т.і.,  учні повинні навчитись використовувати засоби програмування для самостійного розв’язання прикладних задач з математики, інформатики, фізики, для постановки комп’ютерних та обчислювальних експериментів.

В березні-травні 2005 року на базі ВІППО для учнів 8-10 класів  міста Луцька і району працювала школа олімпійського резерву. Школа працювала за програмою факультативного курсу для загальноосвітніх шкіл  «Школа олімпійського резерву з програмування. 9-11 класи» (Автор Лисенко Т.І.)

Учні шкіл міста та району розглянули і опрацювали наступні теми:

1. Поняття мови програмування, їх класифікація. Мова програмування Pascal.

2. Середовище програмування FreePascal. Можливості використання вбудованого редактора.

3. Структура програми мовою Паскаль. Операції виведення.

4. Практикум по розв’язуванню задач на структуру слідування.

5. Оператори управління. Оператор розгалуження та безумовного переходу. Проста і складена умови. Оператор множинного вибору.

6. Цикли. Організація циклів.

7. Масиви. Одновимірний масив. Опрацювання елементів одновимірного масиву. Організація пошуку елементів із заданими властивостями в масивах.

8.Найпростіші алгоритми сортування масивів: метод “бульбашки”, метод прямої вибірки.

9.Двовимірний масив. Опрацювання елементів двовимірного масиву.

10.Рядкові дані. Процедури та функції опрацювання рядкових величин.

11.Текстові файли. Опрацювання текстових файлів.

12.Підпрограми. Процедури в мові TURBO PASCAL. Структура процедури. Підпрограми-функцiї. Структура функції. Поняття рекурсії

Також було проаналізовано методи розв’язування задач з відповідних тем та їх логічного обґрунтування. Наведемо приклади таких задач:

1. Маємо 8 монет однакової вартості, серед них одна фальшива. Відомо, що фальшива монета трохи легша за інші. Як визначити фальшиву монету двома зважуваннями на терезах з двома шальками без гирок?

Такого типу задачі сприяють розвитку, а також визначення рівня розвитку логічного мислення в учнів.

2. Дано п'ять мішків, помічених літерами А, Б, В, Г та Д, у яких знаходиться дріб вагою 1г, 2г, Зг, 4г та 5г (у кожному мішку дріб однакової ва­ги). Маємо також терези, що можуть визначати точну вагу покладеного на них предмета. Потріб­но з кожного мішка витягти можливо меншу кількість дробин так, щоб за результатами одно­го зважування визначити, у якому мішку який дріб знаходиться.

            Дана задача дозволяє визначити знання про основне поняття математики – число, а також про системи числення.

3. Переставити значення змінних місцями без використання допоміжної змінної.

4. Задати два дійсних числа і замінити їх. Якщо перше менше,  то перше добутком, а друге сумою. Якщо друге менше рівне,  то навпаки, перше сумою, друге добутком.

5. Обчислити суму n елементів числового ряду: 1,2,4,7,11,…

            Задачі визначають вміння записувати базові структури алгоритмів: слідування, розгалуження, цикл.

6. Обчислити суму n елементів числового ряду: 1,2,5,14,42,132,…

            Такі задачі визначають, чи учні знають певні задані числові ряди та різні способи їх подання.

 7. Вивести на екран ряд простих чисел на проміжку від 2 до N використовуючи решето Ератосфена.

            Такі задачі визначають рівень програмування учня, тобто вміння записувати програмний код розв’язку за описаним алгоритмом.

8. Виконати операції з «довгими числами» (кількість цифр до 1000):

            - зчитати «довге число» з текстового файлу, як послідовність цифр в масив;

            - додати два «довгих числа» однакової довжини (однакова кількість цифр);

            - додати два «довгих числа»  різної довжини;

            -  помножити «довге число» на одноцифрове число;

            -  перемножити два «довгих числа» одне на одне.

9. Проаналізувати програмний код та навести приклад вхідних і вихідних даних.

type tab=array[1..20,1..20] of integer;

var t,a:tab;

n,m,i,j:integer;

dobutok:integer;

procedure per(t1:tab;k1,k2:integer; var t2:tab;var d:integer);

var temp:integer;

begin

t2:=t1;

for i:=1 to m do     begin

temp:=t2[k2,i];

t2[k2,i]:=t2[k1,i];

t2[k1,i]:=temp;

end;

d:=1;

for i:=1 to m do

d:=d*t2[i,i];

end;

begin

readln(n,m);

for i:=1 to n do

for j:=1 to m do

read(t[i,j]);

per(t,1,3,a,dobutok);

writeln;

for i:=1 to n do begin

for j:=1 to m do

write(a[i,j],' ');

           writeln;

          end;

writeln('D=',dobutok);

end.

            Такі задачі дозволяють виявити вміння учнів підбирати і використовувати структуровані типи даних при розв’язуванні задач.

Пропоную спробувати свої сили в складанні, аналізі та обґрунтування  алгоритмів і програм розв’язування завдань поданих вище. Свої варіанти розв’язку надсилайте за адресою  igis1971@mail.ru.

Методист лабораторії інформатики  Гісь І.В.

 e-mail: igis1971@mail.ru