А р х і т е к т у р а

Основною особливістю розвитку архітектури в Німеччині є свідоме збереження романських традицій в готиці. Слід зазначити, що протягом готичного періоду, розвиток одержали цивільна архітектура і прикладне мистецтво. Відмінні риси знаменитої німецької готики і донині несуть в собі ратуші і вітальні двори. Готичний період також перетворив побутові речі, меблі, різні предмети церковного вжитку. Так само як і в інших країнах Заходу феодальної епохи, середньовічні міста Німеччини були укріпленими. Міські стіни залишилися неушкодженими в Нюрнберзі, Дінкельсбюль та багатьох інших німецьких містах і донині вносять різноманітність у пейзаж вежами і підйомними мостами. А в Ротербурге-на-Таубер можна навіть піднятися на фортечну стіну, пройти по ній і спуститися в підземелля і каземати. Інша особливість німецької архітектури – це архітектура епохи націонал-соціалізму, яка відрізняє будівельні проекти в повоєнній Німеччині. Вожді націонал-соціалістичної Німеччини, а також працювали під їх керівництвом архітектори та планувальники намагалися створити особливий, націонал-соціалістичний стиль архітектури, спираючись на неокласичний європейський стиль і національні німецькі традиції. Ці два значні періоди розвитку зробили архітектуру Німеччини унікальною, надавши її строгим елементам особливу значність.