Мови в країні

Офіційною мовою Таїланду є тайська мова, яка входить до Тай-кадайскої мовної групи й тісно пов'язана з мовами Лао, Шаню в Бірмі, а також численними дрібними мовними діалектами на яких розмовляють в південній «китайській дузі» від Хайнань до Юньнань (в південному китайському прикордонні). Ця мова є головною мовою освіти та державних службовців, нею говорять по всій країні. Мовний стандарт заснований на діалекті центрально-тайської спільноти (навколо сучасного Бангкоку), на основі якого складено тайський алфавіт (44 приголосних і 32 голосних букви), та тайський правопис. На основі тайської мови існують ще кілька інших діалектів, які збігаються з регіональним поширенням тайських племен. Так на південно-тайському говорять у південних провінціях а північно-тайською говорять у провінціях, які формально є частиною колись незалежного царства Ланнатай (Lannathai). В Таїланді серед його етнічних меншин також поширені кілька інших мов, найбільшою з яких є лаоський діалект ісан. яким розмовляють у північно-східних провінціях. Хоча його іноді розглядають як діалект тайської мови, вважаючи що це діалект лао, притаманний носіям колись історичної частини лаоського королівства Лан Ханг. На крайньому півдні країни, поширений мовний діалект Яві (Yawi), що є діалектом малайської мови, і є поширеним серед всіх мусульман країни. В країні через історичні та культурні обставини дістали поширення й китайські діалекти, на яких говорить значна частина китайського населення, а діалект Теочев (Teochew) найбільш поширеніший. В Таїланді зафіксовані численні племінні мови притаманні для гірських племен та мігрантів-вихідців із прикордонних територій: до мон-кхмерскої мовної сім'ї відносять мови Мон (Mon), Кхмер (Khmer), Віет (Viet), Млабрі (Mlabri); австронезійської мовної сім'ї Чам (Cham), Мокен (Moken) і Оранд Аслі (Orang Asli), сіамо-тибетськоої мовної сім'ї Лава (Lawa), Акган (Akhan), Карен (Karen), а також інші мови тайської мовної сім'ї КНьяв (Nyaw) , Фу Тай (Phu Thai) і Саек (Saek), Хвонґ-Мьєн (Hmong-Mien). Англійська мова є обов'язковим предметом в школах, але кількість носіїв цієї мови залишається вкрай низькою, особливо за межами міст. Вважається, що це є мова освічених верств населення та великого бізнесу й частини чиновництва (тобто, верхніх прошарків тайського суспільства).