ЩО
ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ШКІЛ?
МЕТА І
ГОЛОВНІ КОМПОНЕНТИ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ
Нова
українська школа: 10 КЛЮЧОВИХ
КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
Нова
українська школа: 9 змін, які пропонує Міносвіти
Сім
навчальних зон, які повинні бути в кожному класі
«Коло
вибору» - вправа для подолання конфліктів
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА
Нова українська школа - це ключова реформа Міністерства освіти і науки.
Головна мета - створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме
учням не тільки знання, як
це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.
НУШ - це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої
думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути
відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю
школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?
Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти.
Адже мета НУШ - виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати
відповідальні рішення та дотримується прав людини.
Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це - динамічна комбінація знань, умінь,
навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що
визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або
подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть
накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що
знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.
Список компетентностей, яких набуватимуть учні,
уже закріплено законом
«Про освіту». Він складався з урахуванням «Рекомендації Європейського
Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей
освіти впродовж життя» (від 18.12.2006
р.):
§ вільне володіння державною мовою;
§ здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від
державної) та іноземними мовами;
§ математична компетентність;
§ компетентності у галузі природничих наук, техніки і
технологій;
§ інноваційність;
§ екологічна компетентність;
§ інформаційно-комунікаційна компетентність;
§ навчання впродовж життя;
§ громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з
ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та
здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
§ культурна компетентність;
§ підприємливість та фінансова грамотність.
Також Державні стандарти можуть розширювати цей список.
Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні
вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку
усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно
обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно
керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми,
здатність співпрацювати з іншими людьми.
Щоб набувати компетентностей, школярі
навчатимуться за діяльнісним підходом - тобто частіше щось робитимуть, замість
сидіння за партами і слухаючи вчителя. Також Концепція НУШ пропонує
впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що
учні отримують цілісне уявлення про світ - адже вивчають явища з точки зору
різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних
дисциплін.
А ще реформа - це про освітнє середовище. І це, насамперед, не техніка чи
меблі. Хоча завдяки децентралізації фінансування шкіл збільшилося, і в багатьох
навчальних закладах поступово оновлюється матеріально-технічна база.
Зміна освітнього середовища - це зміна ставлення до дитини: повага, увага
до неї і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме
такою буде Нова українська школа.
ЩО
ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ?
Учитель - це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які
зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ - умотивований
учитель. Це
означає, що наша мета - сприяти його професійному та особистому зростанню, а
також підвищувати його соціальний статус.
Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій - обирати
навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий
закон «Про освіту».
Міністерство освіти і науки пропонуватиме типові навчальні програми, проте
будь-який учитель чи авторська група зможуть їх доповнювати абостворювати
свої. Учитель тепер обмежений лише Державним стандартом. У цьому документі
окреслено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап
навчання. Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам.
Учитель, який отримав свободу навчати, має отримати й свободу навчатися. І
ця свобода теж передбачена реформою. Половину обов’язкових годин підвищення
кваліфікації вчитель зможе проходити не в Інститутах післядипломної
педагогічної освіти - а там, де обере сам. Є лише дві вимоги: за п’ять років
підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, і навчання має відбуватись
щорічно.
Зараз Міністерство освіти і науки розробляє процедуру, за якою бюджетні
кошти, що виділяються на підвищення кваліфікації вчителів, можна було
спрямовувати громадським та приватним організаціям.
А щоб вмотивувати вчителів ще й фінансово, міністерство запровадить
сертифікацію. Це добровільна перевірка, проходження якої надасть учителям 20%
надбавку до посадового окладу та звільнить від атестації.
ЩО
ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ШКІЛ?
НУШ - це відповідальна школа, і ми переконані, що навчальні заклади повинні
отримати більше свободи дій. Адже відповідальність та свобода йдуть рука об
руку.
Тому закон “Про освіту” передбачає кадрову автономію. Тепер директор школи
може самостійно призначати своїх заступників, приймати на роботу та звільняти
педагогічних працівників.
Окрім того, керівники шкіл (як і вчителі) уже приймаються на роботу за
строковим контрактом. Директор школи обирається за конкурсом. Одна людина зможе
бути на цій посаді не більше двох термінів по 6 років (якщо особа призначається
на цю посаду вперше, перший термін складатиме 2 роки). Після ця людина зможе
обіймати інші посади в цій школі або ж брати участь у конкурсі директорів в
іншій школі.
ЩО
ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ БАТЬКІВ ?
Один з принципів Нової української школи - партнерство, у тому числі між
школою та батьками. Батьки можуть створювати свої органи громадського
самоврядування, а отже - впливати на освітній та виховний процеси.
Відтепер батькам легше контролювати фінанси школи. Усі навчальні заклади,
які отримують публічні кошти (це, наприклад, бюджетні кошти та благодійні
внески), зобов’язані оприлюднювати свій кошторис та інформацію про витрати. І
батьки тепер можуть здійснювати перерахування
благодійних внесків цілеспрямовано на школу, а не збирати готівкові кошти,
які дуже складно обліковувати.
Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу - учителів, учнів,
адміністрацій та батьків - наріжний камінь, який допоможе досягти всіх інших
результатів. Адже тільки так можливо втілити головну мету: змінити освітнє
середовище, впровадити навчання для життя.
І врешті - зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною.
Навчальні
предмети і курси:
·
Українська мова
·
Математика
·
«Я досліджую світ» (інтегрований курс)
·
Іноземна мова
·
Мистецтво
·
Фізична культура
Навчальні програми предметів або курсів створюють учителі - самостійно або
об’єднавшись у спільноти/ мережі, на основі безпосередньо Стандарту початкової
освіти або за зразком Модельної навчальної програми:
§
Розробляється експертною спільнотою, затверджується МОН.
§ Містить підходи до інтеграції та впорядкування змісту
навчальних предметів або ж курсів відповідно до КОРів
(конкретних очікуваних результатів), а також види навчальної діяльності та
засоби оцінювання досягнень учнів.
Це - зразок, за яким вчителі створюють свої навчальні програми. Модельна
програма наразі створюється вчителями-практиками, які готуються до пілотування
Стандарту.
Кожна освітня галузь буде мати свій індекс у таблиці державних вимог до
обов’язкових результатів навчання. Наприклад: математична (МАО), природнича
(ПРО), мовно-літературна (МОВ) та ін.
МЕТА І
ГОЛОВНІ КОМПОНЕНТИ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ
УКРАЇНСЬКОЇ
ШКОЛИ
ПОТУЖНУ ДЕРЖАВУ І КОНКУРЕНТНУ
ЕКОНОМІКУ ЗАБЕЗПЕЧИТЬ ЗГУРТОВАНА СПІЛЬНОТА ТВОРЧИХ ЛЮДЕЙ, ВІДПОВІДАЛЬНИХ
ГРОМАДЯН, АКТИВНИХ ПІДПРИЄМЛИВИХ. САМЕ ТАКИХ ПОВИННА ГОТУВАТИ СЕРЕДНЯ ШКОЛА
УКРАЇНИ.
«Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання
і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до
життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до
самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого
вибору та самореалізацїї, трудової діяльності та
громадянської активності”.
Проект
Закону України “Про освіту” №о3491-д від 04.04.2016
На які головні компоненти Концепції мають орієнтуватися вчителі початкової
школи?
1.
Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей,
потрібних для успішної самореалізації в суспільстві.
2.
Орієнтація на потреби учня в освітньому процес дитиноцентризм.
3.
Наскрізний процес виховання, який формує цінності.
4.
Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.
ОСВІЧЕНІ УКРАЇНЦІ, ВСЕБІЧНО РОЗВИНЕНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІ
ГРОМАДЯНИ І ПАТРІОТИ, ЗДАТНІ ДО РИЗИКУ ТА ІННОВАЦІЙ, ОСЬ ХТО ПОВЕДЕ УКРАЇНСЬКУ
ЕКОНОМІКУ ВПЕРЕД У XXI СТОЛІТТЯ.
ВИПУСКНИК
НОВОЇ ШКОЛИ
.
Нова
українська школа: 10 КЛЮЧОВИХ
КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння
усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та
погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних
засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і
культурних явищ - у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення
ролі ефективного спілкування.
2. Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене
іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки,
почуття, факти та огляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у
широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької
діяльності та міжкультурного спілкування.
3. Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та
геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах
діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей.
Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
4. Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння
природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в
практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати,
формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати
результати.
5. Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас
критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для
створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі
та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи
програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в
Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з
інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
6. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових
знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного
і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними
потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення,
вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання,
навчатися впродовж життя.
7. Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які
потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на
роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати
конфлікти, досягати компромісів.
8. Підприємливість. Уміння
генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як
власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства держави.
Здатність до підприємницького ризику.
9. Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва,
формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття
за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної
національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до
розмаїття культурного вираження інших.
10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально
користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі
навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання
дотримуватися здорового способу життя.
Нова
українська школа: 9 змін, які пропонує Міносвіти
У грудні 2016 року на засіданні Уряду продемонстровано розробку Міністерства
освіти - концепцію «Нова українська школа». Йдеться про документ, в якому зафіксовано
стратегію розвитку вітчизняної середньої освіти на термін до 2029 року.
Концепція отримала підтримку з боку Національної Ради реформ, яка рекомендувала
Верховній Раді якнайшвидше розглянути новий закон «Про освіту» у другому
читанні. Детальніше про ключові положення документу далі.
1 пропозиція - Від навантаження учня інформацією до поінформованості
За словами міністра освіти та науки пані Гриневич, кероване нею відомство
переймається насамперед переходом від застарілої форми навчання в загальноосвітній
школі із «напиханням» дітей знаннями до більш
прогресивної, що базується на компетентностях, тобто
на обізнаності та поінформованості. Наголошено, що в процесі шкільного навчання
мають враховуватись особисті здібності та нахили дитини. Планується налагодити
співпрацю школи з позашкільними освітніми закладами.
2 пропозиція - Партнерство с батьками
Батьки школярів отримають допомогу з боку вчителів у здобутті знань про
дитячий розвиток. Концепція базується на педагогіці партнерства. Учень, його
батьки та вчителі стають учасниками навчального процесу, наділеними рівними
правами. Вчителю надається можливість на власний розсуд обирати засоби,
стратегії та методи, з використанням яких відбуватиметься навчальний процес.
Він зможе керуватись будь-якими підручниками та розробляти навчальні програми
власноруч. Зміниться набір освітніх методів, серед яких велику питому вагу
будуть мати соціальні, ігрові, а також проведення експериментів, дослідів та
завдання для груп учнів.
З пропозиція - Нові
принципи підготовки і стимулювання вчителів
Педагоги отримають можливість обирати, в якій
організації вони бажають підвищувати свою кваліфікацію. Невід’ємна частина
концепції нової школи - новий вчитель. Він не буде змушений звертатись виключно
в інститут післядипломної освіти, а зможе отримати знання на тренінгах з
інклюзивної освіти або освоїти актуальні навчальні методики. До початку
навчального року 2018—2019 років Міносвіти планує перепідготувати у
відповідності з сучасними вимогами 25 тисяч шкільних педагогів з усіх регіонів
країни.
Однак деякі експерти зауважують, що отримавши с прийняттям нового закону
«Про освіту» право обирати установу для підвищення кваліфікації, вчителі не
матимуть можливості його реалізувати через відсутність надавачів таких послуг.
На сьогодні немає організацій, які могли б забезпечити навчання вчителів. Крім
того, не врегульоване питання про фінансування їх діяльності та акредитацію.
Крім того, викликає сумніви готовність педагогів, що на сьогодні працюють у
школах, до партнерських відносин з громадськістю, учнями та їхніми батьками.
Тривалий час якісний склад вчителів був і залишається не найкращим через багато
різних факторів, в тому числі, низьку якість освіти, непрестижність
педагогічного фаху, мізерну зарплатню та низький соціальний статус. Одна з
найбільших проблем вітчизняних вчителів полягає у їхній вузькій спрямованості.
Навіть мінімальна перекваліфікація дається їм надзвичайно важко. В умовах
використання сучасних методів навчання повинні встановлюватись міжпредметні
зв’язки.
4 пропозиція - 12-річнс шкільне навчання
Пропонується запровадити трирівневу систему
освіти: з 1 по 4 - початкові класи, з 5 по 9 -
базова школа та з 10 по 12 - профільна, що передбачає навчання в
закладах профосвіти або ліцеях. Обґрунтування
подовження терміну навчання полягає в тому, що в усіх європейських навчальних
закладах повна середня освіта здобувається мінімум 12-14 років. Такий період
вважається достатнім для засвоєння дитиною необхідних знань та визначення
напрямку дальшого професійного розвитку.
Однак в Міністерстві освіти запровадження профільної
школи вважають неможливим без попереднього створення мережі відповідних
навчальних закладів та винайдення коштів на 12-річне навчання.
5
пропозиція - Незалежність школи
Школам буде надана можливість самостійно складати
навчальні плани з предметів та формувати освітні програми. Керівник школи зможе
перебувати на посаді не більше двох термінів по 5 років. Обиратись він буде на
конкурсних засадах.
6 пропозиція - Рівний
доступ до фінансування
Реформа освіти передбачає, що всі навчальні заклади,
незалежно від форми власності, будуть рівноправні у питаннях отримання
бюджетного фінансування. Воно буде повністю прозорим. Інформація про
надходження коштів з усіх джерел підлягатиме оприлюдненню.
7 пропозиція - Адресність фінансування
Планується запровадити фінансування за принципом «гроші ходять за дитиною»
задля забезпечення дітям з особливими потребами можливості навчатись разом з
іншими дітьми у школах, що спеціально до цього пристосовані. Будуть створені
інклюзивні класи, завдяки яким діти не
будуть змушені жити в інтернатах, а зможуть залишатися у сім’ях. В планах
Міністерства освіти та соціальної політики обчислення суми, яка знадобиться для
кожної такої дитини. Однак експерти не вбачають чіткості у згаданій стратегії.
Не зовсім зрозуміло, як вона буде реалізована, та яким чином це вплине на
підвищення якості освіти та покращення доступу до неї.
8 пропозиція - Розвиток
інклюзивної освіти
Дітям з особливими потребами буде надана можливість
навчатись разом з іншими однолітками. При цьому будуть використовуватись
індивідуальні програми їхнього розвитку с психолого-педагогічною та
корекційно-реабілітаційною складовими.
Низку відповідних пілотних проектів вже запроваджено у
Запорізькій області Міністерством освіти спільно з дружиною Президента, яка
повідомила, що на сьогодні лише у 7 відсотках вітчизняних шкіл запроваджено
інклюзивну освіту. Під час проведення експерименту у Запорізькій області у 15
разів більше дітей з особливими потребами потрапили до загальноосвітніх шкіл,
де навчаються
з однолітками.
За інформацією, наданою міністром освіти, в поточному
році вперше в кожній області України
було отримано субвенцію на інклюзивну освіту. У відповідних класах в півтора
рази збільшилась кількість учнів. Однак обсяг заходів, яких ще необхідно вжити,
значний. Слід зокрема, вирішити проблеми архітектурного характеру, оскільки не
у всіх школах можливість безперешкодного пересування дітей на візках.
9 пропозиція - Зменшення кількості інтернатів
Реалізація концепції нової вітчизняної школи призведе до поступової ліквідаціїг інтернатних закладів. На сьогодні їх
нараховується 751. Понад 100 тисяч дітей з особливий потребами навчаються в
інтернатах. Витрати на утримання цих закладів лише минулого року склали біля 7
млрд. гривень, з яких тільки 1 млрд. був витрачений на дітей. Таким чином, на утримання
кожного учня с особливими потребами припадало по 27 гривень на добу. Створення
інклюзивних класів дасть можливість таким дітям залишатись в сім'ї, а не
перебувати в інтернаті. Заплановано щорічний 30-відсотковий ріст кількості
дітей, що навчатимуться в інклюзії.
Сім
навчальних зон, які повинні бути в кожному класі
У підготовці
до нового навчального року треба врахувати безліч речей. Дуже часто часу
вистачає лише на те, щоб переглянути календарний план, стандарти, нові закони,
продумати тестування, але пропонуємо подумати й про те, як організувати клас -
розставити парти, розвісити дошки оголошень і систематизувати матеріали.
Ви можете поєднати ці, здавалось би, різні компоненти в систему семи
навчальних зон. Пропонуємо такі зони: Відкриттів, Новин, Матеріалів,
Комунікативна
і Тематична Зони, Зона Вчителя і Зона Тиші. Це допоможе вам створити
певну систему, що заощадить ваш час і підтримуватиме порядок у класі з першого
ж дня.
ЗОНА ВІДКРИТТІВ
Це зона для всіх тих речей, що розпалюють уяву дитини. Вона може містити
мистецькі та крафтові матеріали, диктофон,
фотоапарат, магнітофон, настільні ігри, зокрема пазли,
веселі книги та журнали.
Придумайте для дітей різні проекти, в яких вони можуть використовувати всі
ці речі. Ви можете підсилювати цим креативність дітей, створивши певну
атмосферу дослідництва. Попросіть їх намалювати те, що вони бачать, запишіть це
і складіть список запитань, які у них виникають. Використовуйте отримані дані
для планування уроків у майбутньому.
ЗОНА НОВИН
Зона Новин допоможе вам управляти своїм класним календарем, запланованими
завданнями і проектами, загальношкільними заходами, святами, урочистостями. Тут
можна показувати і прогноз погоди, температуру повітря та світові новини. Ви
також можете використовувати цей простір, щоб зазначити ваші щоденні завдання,
роботу в класі та домашні завдання. Виділіть частину цього простору для того,
щоб учні ділилися їхніми особистими або навчальними новинами.
ЗОНА МАТЕРІАЛІВ
Зона Матеріалів створюється для того, щоб підготувати вас до роботи. Тут ви
можете розкласти олівці, ручки, маркери, степлери,
ножиці, папір, клей, стрічки, скріпки, тканину, паперові рушники, засіб для
дезінфекції рук та інші інструменти. Використовуйте це місце для таких
довідкових матеріалів, як таблиці з формулами і графіками, методичних
посібників, довідників, підручників, блокнотів і журналів. Ця зона також може
бути зручним місцем для виконання домашньої роботи.
КОМУНІКАТИВНА ЗОНА
Ця зона може задовольняти кілька цілей. Тут учням можна нагадувати, що ми
всі працюємо для досягнення спільної мети. Ця зона для обговорень того, що було
вивчено, для заведення нових знайомств, для запитань-відповідей, а також
рефлексій. Ці обговорення дають вчителю можливість оцінити прогрес дитини й отримати
інформацію на майбутнє. На початку року ви вестимете ці обговорення самостійно,
але це має тривати лише до моменту, коли учні зможуть самостійно організовувати
дискусії.
ЗОНА ТИШІ
Ділити простір класу з-понад двадцятьма (а то й більше) дітьми не завжди
легко. Деякі учні воліють працювати на самоті, тоді як іншим просто потрібна
Зона Тиші, щоб робити завдання, читати, писати, рахувати або рефлексувати.
Запасний стіл і стільці в кутку вашої кімнати можуть бути використані для Зони
Тиші. Якщо це можливо, дайте дітям навушники, щоб допомогти відфільтрувати шум
у класі.
ЗОНА ВЧИТЕЛЯ
Зона вчителя - маленький оазис. Вона допоможе вам управляти всіма вашими
професійними обов’язками. Використовуйте простір, щоб показати свою особистість
- показуйте фотографії родини, друзів, домашніх тварин або залиште кілька
дорогоцінних міток і невеликі подарунки від ваших студентів. Ця зона - це ваш
професійний простір, ви плануєте, оцінюєте, аналізуєте дані і завершуєте свою
працю. Ви можете використовувати цей простір для проведення розмов тет-а-тет зі
своїми учнями. Також ви можете помістити тут різноманітні сертифікати
професійного розвитку, що задасть бізнес-тон, коли батьки, колеги або
адміністратори відвідуватимуть ваш клас.
ТЕМАТИЧНА ЗОНА
Ця зона відводиться для технічних інструментів, тематичних книг, ігор, що
стосуються предмета, який ви викладаєте. Важливо також показати, як це
переплітається з іншими предметами. Спробуйте розмістити тут діаграми з
ключовими ідеями та стратегіями, картки, тощо. Представте основних людей у цій
галузі, роздрукуйте терміни та різні допоміжні матеріали. Додайте на стіну
візуальні ефекти та реальні об’єкти.
«Коло
вибору» - вправа для подолання конфліктів
Нова українська школа, у межах обов’язкового онлайн-курсу для вчителів
початкової школи, пропонує вправу «Кола вирішення проблеми, або кола вибору».
Це спосіб подолання конфліктів, які неминуче виникатимуть у школярів. Методика
пропонує декілька варіантів виходу із ситуації, наприклад:
•
Домовся
•
Обговори
•
Почекай і охолонь
•
Попроси вибачення
•
Переключись на інше
•
Зупинись
•
Залиш так, як є
•
Зіграй у гру
Ці слова кріплять на круглих паперових чи фетрових заготовках та розміщують
у класі (по колу, наприклад, у формі квітки). Кожен учень може використати цю
вправу, коли виникає потреба. Методика містить різні формати та способи
втілення.
ЩО ТАКЕ
РАНКОВА ЗУСТРІЧ
Ранкова зустріч - це зустріч на початку дня учнів класу з педагогом. Сидячи
в колі один проти одного, кожна дитина вдумливо і поважно вітається з іншими
дітьми, після чого впродовж короткого часу ділиться власним досвідом зі своїми
товаришами, які з повагою слухають її, ставлять свої запитання та коментують.
Після цього вся група бере участь у короткій груповій вправі, спрямованій на
розвиток академічних навичок, почуття команди та відчуття єдності. Ранкова
зустріч закінчується обміном щоденними новинами, які зазвичай готує педагог,
щоб представити навчальні завдання дня.
Ранкова зустріч - це запланована, структурована зустріч, яка займає важливе
місце в повсякденному розкладі діяльності класу, де панує атмосфера піклування
та відповідальності. Педагоги визнають особливу роль ранкової зустрічі в житті
дітей і присвячують 15-25 хвилин на початку дня, аби створити позитивну атмосферу
в учнівському колективі на весь навчальний день у школі.
Чотири основні компоненти ранкової зустрічі:
1)
Вітання. Учні разом із вчителем (асистентом учителя, якщо він є) розміщуються в
колі, діти вітаються, і це забезпечує розуміння, що вони є важливими членами
групи. Всі звертаються один до одного на ім’я, що допомагає створити атмосферу
дружби та належності до групи. Вітання створює спокійний і розважливий настрій
для наступного елементу зустрічі.
2)
Групове заняття. Розпочинається після спокійного обмірковування
інформації. У класі створюється відчуття єдності, радості через виконання
пісень, участі в іграх, коротких і швидких заняттях. Ігри та заняття,
позбавлені елементів суперництва, кооперативні за суттю, враховують
індивідуальний рівень розвитку певних навичок дітей. Такі групові заняття,
здебільшого, пов’язані з навчальною програмою чи темою, яка в цей час
вивчається в класі.
3)
Обмін інформацією. Учні висловлюють свої думки, обмінюються ідеями та
пропонують важливі для них теми для обговорення. Діти мають змогу дізнатися
щось один про одного. Обмін інформацією допомагає розвивати навички, які дають
змогу навчатися впевнено говорити й слухати. Кожна дитина може поставити
запитання чи прокоментувати, а учень який повідомляє інформацію, відповідає на
запитання та коментарі товаришів.
4)
Щоденні новини. Це коментування письмового оголошення, яке щодня
вивішується на відповідному стенді чи дошці. Письмове оголошення налаштовує
учнів на те, що має вивічатися цього дня, а також дає
можливість обміркувати події та навчання попередніх днів. Щоденні новини
допомагають дітям тренувати навчальні навички, що сприяють розвиткові
тематичних та мовленнєвих навичок. Щоденні новини можуть містити різноманітні
завдання (заповнення календаря, перегляд розкладу виконання робіт, створення
графів годи), що активізує початок індивідуальної роботи або діяльність у
центрах активності. Такі заняття дають дітям змогу розвивати соціальні та
навчальні навички, поєднуючи соціальний, емоційний та інтелектуальний розвиток
кожного учня. Повторення позитивного досвіду сприяє розвитку доброти, емпатії
та інклюзії, а також дає результати як у спільнот класу, так і поза його
межами.
У чому полягає важливість створення спільноти? Спільнота дає відчуття
приналежності. Члени спільноти пов’язані один з одним спільними інтересами та
цінностями. Люди, які відчувають себе частиною спільноти, виходять за межі
свого безпосереднього інтересу заради користі групи. Вони піклуються один про
одного. Коли вони почуваються частино спільноти, то більше й довше працюють
задля її інтересів. Вони знають сильні сторони кожного учня класу та можуть за
потреби їх використовувати. Вони навчаються один в одного, розширюючи знання і
досвід усіх членів спільноти. У процесі спільної роботи виникає довіра поміж
членами спільноти. Спільноти можуть самовдосконалюватися, отримуючи зворотний
зв’язок один від одного.
Розвиток навичок спілкування
Уміння говорити й слухати є найважливішими якостями, які
необхідні для демократичної культури.
Учні молодших класів можуть висловлювати свою точку зору, чути відмінні думки
інших людей, аналізувати їх. Ранкова зустріч дає дітям змогу брати участь у
групових обговореннях, а педагогам - моделювати й активно розвивати в дітей
уміння та навички ефективного спілкування.
Люди, які
можуть ефективно спілкуватися:
-
висловлюють свої думки таким чином, щоб їх розуміли інші;
-
уважно слухають, коли говорять інші;
-
вирішують проблеми за допомогою слів;
-
пропонують свої ідеї класу.
Ці навички мають важливе значення для успішного життя
в колективі, спільного навчання та
розв’язання конфліктних ситуацій. Ранкова зустріч - ідеальна можливість
для розвитку цих навичок. Передбачається, що учні робитимуть свій внесок у
роботу групи в навчальній, соціальній,емоційній, практичній сферах. Діти
потрібні, від них залежать інші, їх цінують за особистий внесок. Діти
потребують практичного досвіду в висловленні власних думок, у кращому пізнанні
один одного, у визнанні сильних сторін і талантів своїх однолітків. Такі
заняття як ранкова зустріч дають змогу постійно розвивати ці навички.
Розвиток соціальних навичок
Завдяки практиці ранкової зустрічі, учні початкової школи переходять від
зосередження уваги на власній особистості до охоплення нею інших. Соціальні
переваги цього підходу сприяють розвиткові емпатії, активному слуханню
однолітків, навчають дітей розуміти позиції інших людей. Уміння сприйняти точку
зору іншої людини руйнує упередженість,
сприяє толерантності та визнанню відмінностей. Такі соціальні
компетентності допомагають людям жити у взаємній повазі, створюють умови для
позитивного, відкритого спілкування між окремими членами суспільства. Це
основні навички, необхідні для демократії.
Соціальні навички розвиваються не в ізоляції, і не тоді, коли діяльність та
моделі поведінки жорстко визначені.
Здатність ефективно говорити й слухати, робити вибір, а також залагоджувати
конфлікти, коли вони виникають, - усе це має найважливіше значення для
функціонування будь-якої спільноти. Діти потребують спокійної та інклюзивної
атмосфери. Їм потрібні можливості експериментувати та різними способами
розповідати, спілкуватися та отримувати
задоволення від перебування в колі своїх однолітків.
Створення позитивного настрою
Повсякденні вправи, які практикуються під час проведення ранкової зустрічі,
допомагають учням зблизитися зі своїми однолітками, навчитися співпрацювати,
утримуватися від критики інших, поважати інших як особистостей.
Позитивний настрій у класі створюється за рахунок:
-
атмосфери довіри;
-
відчуття приналежності до спільноти;
-
участі в прийнятті рішень;
-
доброти та заохочення з боку
однолітків;
-
вільного від критики ставлення
вчителя;
-
очікування конкретних
результатів;
-
справедливості та
неупередженості.
Діти хочуть, щоб їх любили, цінували дорослі та
однолітки, прагнуть почуватися частиною класу. Вітання адресується кожному учню
по черзі, вербально або невербально всіх запрошують
до кімнати. Під час вітання кожна дитина з повагою звертається до інших на
ім’я; в колі створюється доброзичливий настрій. Учні усвідомлюють свою
важливість і допомагають іншим відчувати
себе членами групи, яких цінують.
Практика щирого привітання інших є головною метою
етапу Вітання, що є важли елементом демократичного
освітнього середовища, орієнтованого на дитину. Учитель розпочинає вітання,
звертаючись до когось персонально, наприклад: “Доброго ранку, Олеко. Я рада, що ти тут”. Процес привітання кожного
учасника окремо, зазвичай, відбувається по
колу, зліва направо. Кожна дитина після того, як її привітали, вітає
іншу. Коло включення поширюється на всю групу, а потім і на більш широку
спільноту.
Повна кишеня вітань
Прості вітання:
-
рукостискання;
-
арабське вітання - Ассалам Алейкум;
-
“Хай-файв”
(вітання, коли одна людина плескає піднятою долонею в долоню іншої людини).
Вітання і відповіді
Діти передають один одному якесь конкретне привітання
і відповідь, наприклад: “Доброго ранку, Андрійко” - “Доброго ранку, Марійко”
доти, поки звернення не обійде коло дітей. Вітання можна легко змінювати
шляхом:
-
зміни або додавання нових слів,
наприклад: “Привіт, Андрійко, я рада, що ти прийшов”;
-
використання іншої мови, можливо
тієї, яку дитина використовує вдома (наприклад,
ромської, російської, англійської тощо);
-
додавання жестів - таких як
рукостискання, махання рукою, або інструкцій, наприклад “Вставайте, коли
почуєте своє ім’я”;
-
зміни послідовності привітання інших,
наприклад, оминати кожну другу дитину, яка сидить у колі.
Вітання-знайомства
Вітання-знайомства, які дають можливість дітям краще
познайомитись один з одним, також можна провести під час ранкової зустрічі.
1.
Заготуйте картки з іменами кожної дитини. Кожна дитина витягує картку і
вітає того, чиє ім' я на ній написане. Якщо в класі
присутні відвідувачі (гості), зробіть картки з їхніми іменами, щоб була
можливість привітати і їх.
2.
Окремі члени групи можуть відрекомендовуватися в особливий або жартівливий
спосіб. Наприклад, попросіть учнів додавати до привітання прикметники для опису
себе (“Доброго ранку, я розумний Миколка”). Для учнів початкової школи буде
своєрідною фонетичною вправою, коли необхідно вживати прикметники, що починаються
з того ж звуку, що і їхнє ім'я (“Доброго ранку, я смілива Софійка”).
3.
Запропонуйте кожній дитині відрекомендувати особу, яка сидить поруч з нею,
якимось особливим чином. Наприклад: “Аліса, я рада, що ти прийшла. У тебе такі
чудові малюнки”.
4.
Вітання-знайомства можуть бути як
запропонованими, так і особистими: “Це моя однокласниця Дарина. Їй
десять років. Дарина любить гратися з м’ячем і відвідувати спортивну
секцію”.
Використання різноманітних стилів чи форматів вітання
спонукає педагогів міркувати щодо унікальних особливостей учнів їхнього класу.
Діти створюють чудові нові привітання для ранкової зустрічі. Така практика
заохочує їх і додає впевненості в собі.
ГРУПОВІ
ЗАНЯТТЯ
Мета групових занять полягає в об’єднанні групи. Кожний член групи
приєднується до спільних розваг - співає, грається в ігри, бере участь у
виконанні різних вправ. Серед цих вправ мають бути ігри, які не передбачають
суперництва, а також завдання кооперативного характеру, де цінуються та враховуються
індивідуальний рівень навичок та інтереси дітей. Ці заняття потребують від
учнів використання навичок критичного мислення і сприяють самовираженню.
Групові заняття можуть бути структуровані та містити завдання, пов’язані з навчальною програмою. Інтелектуальні ігри й
завдання, спрямовані на розвиток етичних і моральних почуттів. Їх можна
використовувати в якості вступу до роботи в класі та для обговорень.
Для учнів 6 років
“Музичні стільці” Коли грає музика, учні ходять навколо
стільців, розставлених колом. Коли музика припиняється, кожна дитина має сісти
на стілець. Якщо стільців недостатньо, діти вирішують, яким чином знайти
кожному місце. Після кожного такого етапу один стілець забирають, аж поки не
залишиться лише кілька стільців, на які мають сісти всі учні.
“Доторкнись до
синього”. Учні можуть розпочати гру в колі, але потім їм потрібно
мати можливість вільно пересуватися. Ведучий розпочинає гру словами:
“Доторкнись до синього!”(можна використовувати набір
кольорових карток). Учні мають торкнутися синього кольору на своєму одязі або
на одязі інших. Вони можуть торкатися пальцем, коліном, ліктем, головою тощо.
Потім ведучий називає інший колір, наприклад: “Доторкнись до червоного!”.Діти, продовжуючи триматися за
предмет синього кольору, мають водночас зуміти торкнутися червоного кольору.
Протягом гри спонукайте дітей допомагати один одному торкатися відповідних
кольорів. У цій грі немає тих, які програли або вибули з гри! Ця гра - зусилля
усієї групи. Якщо хтось не в змозі втримати рівновагу або падає, гра
починається спочатку.
“Характеристики людей”. Оберіть кількох учнів і поставте
їх поруч один з одним. Вони повинні мати щонайменше одну спільну ознаку
(наприклад, темне волосся). Решта дітей, які стоять у колі, мають визначити цю
характеристику. Якщо хтось здогадується, то пропонує іншій дитині з кола, хто
має таку ж характеристику, приєднатися до групи.
“Оцінювальна банка”. Покладіть у банку певну кількість
будь-яких предметів. Запропонуйте учням припустити кількість предметів у банці.
Можливо змінити цю вправу, записуючи відповіді на великому аркуші паперу.
Запишіть припущення кожної дитини. Збережіть ці
записи та розмістіть їх у класі або з’єднайте разом і зробіть Книгу
приблизних оцінок нашого класу.
Групові заняття під час ранкової зустрічі дуже добре проводити після
спокійного обмірковування періоду обміну інформацією, коли діти готові до
участі в активніших видах діяльності. Групові заняття менш структуровані, аніж
такі компоненти ранкової зустрічі як вітання та обмін інформацією, і спрямовані
на задоволення притаманного дітям бажання рухатися.
Групові заняття зазвичай є другим компонентом ранкової зустрічі, з яким
треба знайомити учнів. Водночас, вони можуть, наприклад, разом співати
пісеньку, беручи таким чином участь у групових заняттях, ще до офіційного
представлення. Після того як діти опанують такий компонент ранкової зустрічі як
вітання, педагоги можуть ознайомити їх із груповими заняттями, обговоривши,
насамперед, значення слова “спільнота”.
ЩОДЕННІ НОВИНИ
Головна мета щоденних новин полягає в наданні інформації. Щоденні новини
містять коротке повідомлення, складене педагогом (або під його керівництвом),
яке вивішується таким чином, аби всі могли його прочитати; короткі усні
оголошення; а також, залежно від віку дітей, різноманітні завдання (наприклад,
календар погоди, розклад виконання робіт тощо).
Щоденні новини сприяють розвитку
демократичної практики через надання інформації, важливої для всіх, у письмовій
або усній формі.
Письмове повідомлення на дошці зазвичай складається з конкретних і сталих
компонентів. Наприклад, щоденні новини можуть містити:
-
особливе вітання;
-
календарну інформацію;
-
повідомлення або інформацію про
поточну тему навчальної програми чи тему
обговорень
-
пояснення щодо плану роботи на день;
-
інформацію про конкретні види роботи
або обов’язки;
-
особливе прохання або завдання, що
потребує виконання;
-
спеціальні оголошення.
Щоб максимально використати всі можливості, щоденні новини мають:
-
бути візуально і фізично доступними
для всіх;
-
сприяти розвитку навичок читання і надавати змогу постійно здійснювати
необхідні адаптації;
-
бути чіткими, простими й стислими;
-
бути розбірливо і охайно написаними;
-
враховувати мовні знання, що
відповідають вікові дітей;
-
враховувати вміння читати, що
відповідають вікові дітей;
-
враховувати вміння писати, що
відповідають вікові дітей;
-
бути в сталому форматі.
Необхідні матеріали: фліп-чарт, дошка, великі
аркуші паперу, якщо використовується фліп-чарт, а
також яскраві кольорові маркери або крейда. Візуальний дисплей має бути
доступним для того, щоб діти мали змогу писати. Папір кращий для використання,
оскільки окремі аркуші щоденних новин можна збирати, зробити з них книгу класу,
або наприкінці дня передати батькам когось із дітей.
Якщо щоденні новини збирають і скріплюють, у такий спосіб педагог демонструє
учням їхню важливість. Вони стають історією класу і свідчать про його розвиток.
Коли учні дорослішають і переходять до середньої школи, потреба в записах і
збереженні щоденних новин зменшується. Щоденні новини допомагають зробити
легкий перехід до вибору заняття або до наступного навчального етапу дня. Якщо
ранкова зустріч стає задовгою, такі оголошення як календар, додаткові ігри, робота з розкладом тощо можна
перенести на інший час.
ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ
Практика обміну інформацією - це найважливіший
компонент ранкової зустрічі. Під час обміну інформацією учні висловлюють свої
ідеї, стурбованість, досвід, почуття, а також
обмінюються важливими для них речами. Інші діти ставлять запитання або
коментують. Особа, яка висловлює свої думки, відповідає на запитання. Таким
чином діти дізнаються про інших і надають можливість іншим краще пізнати себе.
Обмін інформацією виховує в учнів навички вільно
висловлюватися перед іншими дітьми та батьками. Діти потребують практики, аби
почуватися спокійно й компетентно,
висловлюючи свої ідеї у класі. Певні моделі, пов’язані з обміном інформацією,
дають дітям можливість відчувати до себе відповідну увагу. Діти впевненіше
висловлюються, коли знають, що їх
поважатимуть і слухатимуть, що вони зможуть чітко висловлювати свої
думки.
ПЛАНУВАННЯ РАНКОВОЇ
ЗУСТРІЧІ
Оточення (у приміщенні чи то поза його стінами) має
бути гостинним, затишним і достатньо просторим для того, щоб у ньому могли
зібратися всі учні класу. Запровадження ранкової зустрічі не потребує багато
матеріалів. Для проведення ранкової зустрічі потрібні визначений час, місце,
килим або інше покриття на підлозі, а також стенд або класна дошка.
Планування ранкової зустрічі проводиться так само, як
і планування уроків. Планування всіх
компонентів зустрічі має враховувати:
·
інтереси й ідеї окремих дітей;
·
інтереси й ідеї групи;
·
навчальні теми;
·
ідеї, що виникли;
·
проблеми або занепокоєння, що витікають з відгуків або групових обговорень.
Рекомендовану послідовність компонентів - вітання, обмін інформацією, групове
заняття, щоденні новини - можна змінити відповідно до потреб кожного класу.
Деякі педагоги закінчують ранкову зустріч груповим заняттям, оскільки воно
створює відчуття спільноти, готує клас до роботи впродовж дня. Інші завершують
ранкову зустріч щоденними новинами, оскільки це створює перехід до навчального
матеріалу. Дехто проводить обмін інформацією
окремо від ранкової зустрічі задля її скорочення або для підвищення
уваги до цього компоненту. Педагоги можуть експериментувати й знаходити те, що
ідеально підходить для їхнього класу. Задовольняючи потреби й інтереси класу,
ранкова зустріч стає їхнім набуттям і
відтак - набуває більшого сенсу для дітей.
СТВОРЕННЯ ПРАВИЛ КЛАСУ
У класі, орієнтованому на дитину,
учні самостійно керують власною поведінкою і приймають рішення під
керівництвом вчителя. Педагоги сприяють розвитку самоконтролю, дозволяючи дітям встановлювати основні принципи
поведінки в класі через запровадження правил класу. Правила класу - це
позитивні висловлювання, що окреслюють принципи поведінки учнів у класі. Вони сприяють вирішенню етичних
проблем, що можуть виникати в навчальному закладі. Діти, дотримуючись принципів,
які вони розробляють для класу, демонструй відповідальність і незалежність.
Коли на дітей покладається відповідальність за власний вибір і прийняття
рішень, які впливають на клас, вони розуміють необхідність правил. Ці правила
не є довільними або відірваними від дійсності. Вони спрямовують індивідуальні
вчинки на досягнення користі для всієї спільноти. Подібно до законів, правила мають на
меті гарантувати безпеку людей, захищати
особисті права і свободи, а також керувати поведінкою. У них йдеться не про
те, чого не потрібно робити, а про те,
що необхідно робити.
Коли учні беруть участь у створенні правил, у них виникає почуття
причетності до спільної справи.
Вірогідніше, що діти виконуватимуть правила, які вони створили самі, аніж
підкорюватимуться правилам, нав’язаними іншими. Після розроблення правил їх
друкують на плакаті та розміщують на видному місці в класі, де учні можуть їх
часто бачити. Важливо також час від часу переглядати правила - деякі з них
можуть втратити свою актуальність,
натомість може з’явитися потреба у створенні нових. Це дає можливість
дітям зрозуміти, що правила, якими б хорошими вони не були, не є вічними й
потребують перегляду і переоцінки. Для того щоб розпочати процес створення
правил класу, педагоги наводять приклади коротких, стислих позитивних
висловлювань, наприклад:
-
“Ходити в класі спокійно”;
-
“Класти матеріали на місце”;
-
“Вирішувати проблеми за допомогою
слів”;
-
“Слухати, коли хтось говорить”.
Педагоги також мають ініціювати висловлення дітьми
своїх ідей. У міру надходження ідей
стосовно правил, їх записують на великому аркуші паперу. Запис дає дітям
змогу обговорювати свої ідеї, оцінювати всі пропозиції й об’єднувати
взаємопов’язані. Правила, сформульовані в негативному стилі - “Не бігати”, “Не перебивати інших”
краще переформулювати в позитивні. Доопрацьований список треба прочитати
вголос. Рішення щодо затвердження правил приймається всією групою.
Правила класу також можна створювати, коли виникають
проблеми. Наприклад, якщо діти перебивають один одного під час групового
заняття з розвитку мовлення, як наприклад
“Крісло автора”, педагоги можуть організувати спеціальні збори або запланувати
роботу з прийняття правил під час
ранкової зустрічі. Здійснюючи відповідні заходи, педагог надає дітям можливість
звернути увагу на конкретний прояв поведінки й створити правила, якими будуть
керуватися діти.
ПЛАНУВАННЯ
РАНКОВОЇ ЗУСТРІЧІ
Оточення (у приміщенні, чи то поза його стінами) має бути гостинне,
затишне і
достатньо просторе для того, щоб у ньому могли зібратися всі учні класу.
Запровадження ранкової зустрічі не потребує багато матеріалів.
Для проведення ранкової зустрічі потрібні визначений час, місце, килим або
інше покриття на підлозі, а також стенд або класна дошка.
Планування ранкової зустрічі проводиться так само, як і планування уроків.
Планування всіх компонентів зустрічі має враховувати:
•
інтереси й ідеї окремих дітей;
•
інтереси й ідеї групи;
•
навчальні теми;
•
ідеї, що виникли;
•
проблеми або занепокоєння, що
витікають з відгуків або групових обговорень.
Рекомендовану послідовність компонентів - вітання, обмін інформацією,
групове заняття, щоденні новини - можна змінити відповідно до потреб кожного
класу. Деякі педагоги закінчують ранкову зустріч груповим заняттям, оскільки
воно створює відчуття спільноти, готує клас до роботи упродовж дня. Інші
завершують ранкову зустріч щоденними новинами, оскільки це створює перехід до
навчального матеріалу. Дехто проводить обмін інформацією окремо від ранкової
зустрічі задля її скорочення або для підвищення уваги до цього важливого
компонента. Педагоги можуть експериментувати і знаходити те, що ідеально
підходить для їхнього класу. Задовольняючи потреби й інтереси класу, ранкова
зустріч стає їх власним набуттям, і відтак - набуває більшого сенсу для дітей.
