Мова програмування  Pascal, названа  на честь фўлософа Блеза
Паскаля (1623-1662), розроблена в 1970р. швейцарським математиком
Н. Вўртом. Першў  версў∙ цўї∙ мови призначались лише для навчання
студентўв програмуванню. Рахувалось, що пўсля  роботи  на Бейсўку
того часу, з його лабўрўнтами умовних переходўв до мўток - номерўв
рядкўв ў слаборозвинутою структурою даних у студентўв виробляїть-
ся  поганий  стиль програмування, який пўзнўше виправити майже не-
можливо. Першў ж версў∙ мови Pascal зручно було  використовувати
для  написання  невеликих  навчальних  програм, для демонстрацў∙
структутурного програмування, але для реально∙ роботи його можли-
востей було недостатньо. Друге  життя мовў дала фўрма Борланд, яка
розробила на ∙∙ базў сўмейство Паскаль - систем, названих Турбо-
Паскалем. Аналўз причини популярностў ўнтерпретаторўв (наприклад,
тако∙ мови, як BASIC) показав, що основне для роботи користувача
це легкўсть в освоїннў мови, зручнўсть розробки ў вўдлагодження
програми. Iнтерпретатори, як правило, включають  в  себе засоби
порядкового (а останнўм часом - екранного) редагування, засоби
трасўровки  при ∙∙ прогонцў: вивўд на  екран  номера  оператора,
що виконався, можливўсть зупинки програми, перегляду  ў  замўни
значень змўнних з послўдуючим продовженням виконання програми.
При розробцў компўлятора для ТурбоПаскаль було створено програмне
середовище, яке  давало  можливостў  не  гўршў, чим в середовищў
ўнтерпретатора.
Для цього вперше для компўлятора була створена проста  ўнтегрована
оболонка що являла собою об'їднане з компўлятором програмне середо-
вище з такими засобами:
     введення  ў  редагування  в  повноекранному  режимў вихўдних
     текстўв програм;
     операцў∙ з каталогами ў файлами диска;
     трансляцўя програми з розмўщенням об'їктного коду в ОЗУ;
     автоматична компоновка об'їктного файлу з бўблўотеками;
     виконання ў вўдлагодження програми без виходу з ўнтегрова-
     но∙ оболонки;
     отримання довўдково∙ ўнформацў∙;
     встановлення параметрўв (опцўй) компўлятора ў системи.
    В  дальнўйшому ўнтегрована оболонка реалўзовувалась ў в усўх
ўнших  Borland'овських  розробках  (Turbo  C, Turbo  BASЎC, Turbo
Prolog). Кожна ЎО в залежностў вўд мови маї сво∙ особливостў, але
всў вони мають спўльну основу. А тому, засво∙вши роботу в однўй  з
ўнтегрованих